середа, 20 лютого 2013 р.

Богдан Леськів. «Перша криївка (екскурс в нашу юність)»

Героїчна складова у приналежності до українського націоналістичного підпілля під владою совєтів з часом згасала, але ніколи не зникала. Хрущовська відлига не стосувалась «буржуазних націоналістів», тому енкаведисти залишались енкаведистами по відношенню до них, не зважаючи на зміну назви своїх «органів» і бути націоналістом завжди означало бути ворогом совєтської держави.

Автор спогадів «Перша криївка» Богдан Леськів описує той період, коли по лісах ліквідовувались останні боївки УПА і патріоти України мусили вибирати, чи іти на смерть без великої надії на перемогу, чи залишатись у совєтському суспільстві, формуючи ментальне підпілля заради майбутніх поколінь. Автор вибрав другий шлях і присвятив життя журналістиці та роботі з молоддю, завдяки чому зміг дожити до падіння імперії.

Попри те, що таємна організація «ЮнРУ» починалась як дитяча забава, учасникам за це грозило зовсім не дитяче покарання — починаючи з «вовчого білета» і закінчуючи смертю в таборах ГУЛАГу. Відсутність серйозних акцій юних підпільників зумовлена історичним періодом, на який припала їхня діяльність. Народись юнаки на п’ять років раніше, то не один із них пішов би у ліси і, не виключено, героїчно завершив би там своє коротке життя. А так було вже запізно і таку долю вибрав лише один «Юний революціонер України» Мар’ян, про якого автор згадує як про найкращого з них та на голову вищого від усіх. Але і через двадцять років по тому магічне слово «криївка» вабило сільських хлопчаків та викликало тривогу у міліціонерів, кагебістів та партійців. Про це чудово написав Олександр Вільчинський в повісті «Криївка» — там описано ще менше серйозних подій, але все ще присутній таємничий шарм українського повстанства та той страх, який воно викликає у вертухаїв «тюрми народів». З твором Вільчинського ці спогади ріднить відчуття близької трагічної кульмінації, яка втім не наступає, бо герої вчасно розуміють неспіврозмірність своїх можливостей у підпільній боротьбі з тією загрозою, що вона їм несе.

Отож у цій книжці немає героїчних боїв та подвигів, які ми звикли бачити в історії України 20-го століття, тому автор не сміє тратити час читачів, скромно втиснувши свої спогади у маленьку брошурку, на сторінках якої сказав може й не все, що мав сказати, проживши довге життя, але те, що вважав важливим.

Де взяти

Замовити в інтернет-магазині Арт-Вертеп

2 коментарі:

  1. Через узагальнений опис книги, не зовсім зрозуміло про що саме вона, але на замітку узяв, бо тема, як я зрозумів, піднята правильна.

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. У двох словах: спогади про таємну організацію, яка нічого протизаконного, крім власного існування, не робила. Хороше супутнє читання до «Криївки» Олександра Вільчинського.

      Я, до речі, цю брошурку відсканував і розпізнав. То можеш при бажанні роздрукувати чи прочитати електронний варіант: http://chtyvo.org.ua/authors/Bohdan_Leskiv/Persha_kryivka/

      Воно коротке, на кілька годин.

      Видалити