четвер, 23 серпня 2012 р.

Landser — Штурмфюрер

Я днями на горищі древню скриню відкопав,
Що дідусь у сорок п'ятому її там заховав.
В ній були чудові речі із славних тих часів,
Поверх них мундир дідуся лежав напоготів.

Дід мій був штурмфюрер в СС
Дід мій був штурмфюрер в СС
Дід мій був штурмфюрер в СС
Штурмфюрер, штурмфюрер у СС

У танковій дивізії дідо воював,
Він від комуністів Росію очищав.
Жоден комісар від нього не утік
Пощади не отримував ворог-більшовик.

Дід мій був штурмфюрер в СС
Дід мій був штурмфюрер в СС
Дід мій був штурмфюрер в СС
Штурмфюрер, штурмфюрер у СС

Радісні думки сповняють голову мою,
Коли старий мундир я дідів дістаю.
Як бачу на кашкеті блиск черепа лихий,
Я знаю: знов тремтітимуть від страху вороги

Тоді внук теж буде штурмфюрер в СС.
Внук теж буде штурмфюрер в СС.
Внук теж буде штурмфюрер в СС.
Штурмфюрер, штурмфюрер у СС.

Дід мій був штурмфюрер в СС
Дід мій був штурмфюрер в СС
Дід мій був штурмфюрер в СС
Штурмфюрер, штурмфюрер у СС

„Rock Gegen Oben“, 1997

пʼятницю, 17 серпня 2012 р.

Олесь Бердник. «Чаша Амріти»

Один з найвідоміших творів Олеся Бердника — роман «Чаша Амріти» — розповідає про людину, яка, погрузши в щоденній рутині, зрештою віднаходить сенс життя у служінні іншим. У виразних персонажах ми впізнаємо своє оточення: у приземлених та негативних — можливо себе та тих, чию компанію розділяємо неохоче, у позитивних — якими ми повинні бути самі та кого хочемо бачити навколо себе. Роман сповнений філософських роздумів про життя, Всесвіт та людську несправедливість. Це загальна риса творів Олеся Бердника. Але його філософія — це не кабінетна професорська наука, а проста мудрість хлібороба чи пастуха, нерозривно пов’язаного з природою.

четвер, 16 серпня 2012 р.

Bilskirnir — Кревний суд

Ось багряно сяють очі,
в пошуках блукає зір,
вовчий вий лунає внóчі,
коли знов полює Звір.

Повний місяць понад лісом
дивиться на темні справи.
Поклику безвільно слуха,
хто до крові має спрагу.

Ікла, очервлені кров'ю
Роздирають кволу плоть
Не зна пощади і жалю
велична і прекрасна лють.

Сяйво повні небокраєм
знову він зустріти має.
Жах в блідому лику жертви,
як пробудиться Звір знову.

В темній ночі вовкулака
Люто чинить кревний суд.
З блиском крові кігті гострі
Розривають теплу плоть.

Несе смерть невідворотну
мисливець гордий уночі.
Він вистежує слідами —
Ніхто від нього не втече!

Кревний суд
Кревний суд

середу, 15 серпня 2012 р.

Враження від Carpathian Alliance Metal Festival 2012

10-12 серпня 2012 року на базі туркомплексу Захар Беркут, що в селі Волосянка Сколівського району Львівської області, пройшов фестиваль Carpathian Alliance Metal Festival, організований Global Promotion. Відвідавши цю світлу та радісну подію, кваплюсь поділитись враженнями від неї, поки вони ще свіжі у пам’яті.

Disclaimer

Враження мої можуть здатись фрагментарними: я не описую ні всіх гуртів, що виступали, ні всіх аспектів фестивального буття. Можливо, я не надав значення чомусь або просто пропустив. До слова сказати, обидві ночі наша теплолюбива компанія не чекала виступу всіх груп і ми йшли додому раніше.

Наперед вибачаюсь за роздуми в стилі «Всі підараси, а я д’Артаньян» — я тільки в інтернеті такий крутий, а в житті я вам слова поганого не скажу.

четвер, 2 серпня 2012 р.

Улас Самчук. «Марія»

обкладинка книги
Обкладинка видання
2009 року в-ва Школа

Все частіше я шкодую, що в школі не приділяв достатньої уваги предметам всесвітньої історії, історії України, української літератури. Тоді це було нудно і такі знання здавались зайвими в порівнянні, наприклад, з математикою чи фізикою. Зараз намагаюсь надолужити втрачене, але як же шкода, що те, що я дізнаюсь чи усвідомлюю зараз, я не усвідомив ще тоді, на початку свого становлення як людини!

Один з таких нещодавно надолужених моментів — повість Уласа Самчука «Марія», написана 1933 року, яка входила до шкільної програми української літератури. Це надзвичайно сумна історія про життя українського селянства на прикладі долі жінки, що жила протягом другої половини 19-го — в першій пол. 20-го століття. Самого згадування цього періоду достатньо, щоб вже приблизно уявити цю долю. Важка праця на землі, хоч вже й не панській, але обтяженій податками, юнаки та чоловіки змушені відбувати довгу службу «в москалях» та мобілізовувались на російсько-японську війну, далі ще одна війна та революція, після якої за царем, який би він не був лихий, плакати хотілось. Грабунки, арешти, колективізація, «зрівнялівка» — коли всіх хотіли зробити рівно бідними, голодомор. На цьому місці страждання Марії обриваються, але для решти народу продовжуються чи тільки починаються.