ЛАВКРАФТОВІ

Ти розбудив космічний жах,
Реальності обрушив стіни
Відкрив таємний світ, що в снах
Позбавить розуму людину.

Ти юної Землі пророк,
Жрець знань та культів архаїчних.
Ти — промінь світла від зірок,
Глашатай демонів предвічних.

І очі тих, кого призвав,
З буття проламів хижо зяють.
Від цих очей тебе ні яв,
Ні сон, ні смерть не заховають.

2010

САЄНКОВІ

Лісом Ненависті в зламі епох
Зійшли зерна пам'яті давніх віків.
Горіти церквам там, де Чорний Бог
Ступає просторами cкіфських степів.
Від найдревніших забутих богів
Звук сутінкових гущавин лісів —
Спадок для тих, хто за нами прийде, —
В повітрі навік монолітом буде.

Дерево древнє від лісу сторонь,
Корінням у землю вчепившись щоміць,
Знало розквіт й поховальний вогонь
Держави, котра у землі тій лежить.
Свідчило дерево спів кобзарів,
Забуті легенди та плач матерів,
Сяйво осіннє, журавів ключі,
Плач козаків по могутній Січі.

2010